Учора в тернопільському педуніверситеті помпезно святкували 84-річницю з дня заснування.
Схоже, нелегітимного ректора Богдана Буяка мало хвилює той факт, що вибори, на яких його обрали, суд скасував. Та цікаво, що серед десятків освітян, чиновників і науковців на святкуванні не було помічено голови наглядової ради Олега Топузова. «Тернополяни» дізналися чому – Топузову повідомили про підозру у розкраданні державних коштів!
За процесуального керівництва прокурорів Святошинської окружної прокуратури та Київської міської прокуратури повідомлено про підозру директору одного з Інститутів Національної академії педагогічних наук України та підряднику в заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, повідомили у Київській міській прокуратурі.
Видання «Інформатор» з’ясувало, що головним у цій злочинній схемі є директор Інституту педагогіки НАПН України (Національної академії педагогічних наук) Топузов Олег Михайлович. Відповідно до Наказу МОН України № 543 від 11.05.2023 р, він також є головою Наглядової ради Тернопільського національного педагогічного університету, ректор якого осоромився на всю країну плагіатом та невиконанням рішення суду щодо його відсторонення з посади.
Вкрали у держави 2,4 млн грн
Як вдалося з’ясувати правоохоронцям, упродовж 2018 – 2019 років Топузов та його спільники внесли неправдиву інформацію в акти приймання виконаних будівельних робіт, підробили довідки про вартість цих робіт та витрати на виконання протиаварійних та консерваційних робіт будівлі у центрі Києва. При цьому вказані у документах роботи виконані в неповному обсязі. Своїми діями посадовці завдали збитки державі на суму близько 2,4 млн гривень.
Про яку будівлю йдеться
Топузов та команда відмивали кошти на ремонті будівлі за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 10. Вона відома також як Мереживний будинок Брадтмана. Зведена у 1903—1904 роках. Має статус пам’ятки історії та архітектури місцевого значення. Тож науковець не просто обкрадав державний бюджет, а й буквально занедбав історичну пам’ятку архітектури.
Богдан Буяк – «гідний» учень Топузова
Якщо Олег Топузов завдав своїми діями збитків державі на суму близько 2,4 млн гривень, то лише у 2021 р. ректор ТНПУ Буяк витратив на «реконструкцію стадіону» 8,2 млн грн. Як виглядає «реконструйований» стадіон можна подивитись, завітавши в ТНПУ!
А дрібних «проєктів з реконструкції» – світлиця, туалети в головному корпусі на І поверсі тощо – є вдосталь!
За керівництва Наглядовою радою О. Топузова та мовчазного потурання МОН України стали можливими ті скандальні події, які упродовж 2022 – 2024 рр. відбувались в університеті. Йдеться про плагіат, адміністративне свавілля, «переслідування» колективу, який не підтримує пана Буяка, судові справи, державні закупівлі ректора у співпраці з родичами.
МОН України поінформовано про ситуацію в закладі, але офіційна реакція відсутня. МОН України офіційно не реагує на те, хто очолює Наглядову раду ТНПУ і чи все там гаразд із використанням бюджетних коштів.
НАПН України також поінформовано про плагіат в дисертації Б. Буяка – офіційна реакція відсутня! Чи всі академіки компілювали свої дисертації? Як нам стало відомо, в коридорах НАПН України кандидатура п. Буяка обговорювалась на посаду дійсного члена (академіка) НАПН України (вибори мають відбутись восени). Немає жодного засудження академічної доброчесності, порушення професійної етики!
До слова, скандали довкола наглядових рад тернопільських університетів особливо загострилися під час війни. Нагадаємо, що до складу наглядової ради ТНПУ також входить ексочільник Тернопільської ОВА Володимир Труш. Відомо, що він також влаштувався на роботу у ще один університет.
Коментарі
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.
Леонід Глібов
Позорище глумливе!
Іспанський стид!!!
Ніяк не вкладається в голову, що маститі професори продали залишки совісті заради порції перлової каші!
Може, «кое-где у нас порой» якісь мери міст багатіють на дорогах, міністерські працівники – на яйцях, військові комісари – на мобілізованих, а судді забороняють перевіряти дисертації на плагіат, але ж он з’явилися міністр з депутатом, що відкинули від себе плагіатні дисертації як непотріб, а тут ось знайшлися «доброзичливі товариші», які безкорисливо перекладають російську дисертацію українською, підсовують її на захист китайському товаришу, та є доктори наук, які терпляче вислуховують, як людина по складах, запинаючись, читає написаний текст. І всі ці муки – від любові до своє професії педагога!
Але що б робила українська «наука», якби б не було у відкритому доступі російських статей та дисертацій?
Україна впевнено стає на ноги як країна дисертаційного туризму.
Досвід дебютантів-аспі рантів-китайців продемонстрував : так, тут можна це робити, тут дуже просто захищатися, для вас тут зроблять дисертацію та організують її захист, місцеві педагоги не гребують нічим, і совісті в них нема.
Та щоб тебе підняло та гепнуло!
Треба факти! Словам жовтої преси я не вірю)