Чоловік мешкає в Ірландії вже 26 років.

У ексклюзивному інтерв’ю “Тернополянам” він розповів, чи повернуться українці з Ірландії додому після завершення війни, наскільки складно вижити в Дубліні на соціальні виплати та як ставляться в країні до українських чоловіків, які виїхали незаконно.

– Видання “The Economist”, які відомі серед наших людей завдяки своїй проукраїнській позиції, якось навели всесвітню статистику, згідно з якою люди зазвичай не повертаються в країни, де рівень життя нижчий, ніж в країні перебування. Треба бути реалістами, – говорить Михайло Баскін. – Коли українська влада на рівні міністрів (що підтвердив мені міністр з питань інтеграції Ірландії) просить партнерів в Європі не сприяти інтеграції українців у свої суспільства. Який меседж вона посилає своїм громадянам за кордоном? Чужі. Знову? Замість того, щоб використовувати моделі, коли емігранти можуть приносити надзвичайну користь Україні. Можливо, навіть більшу, аніж коли перебували вдома. Однак українська влада керується, мабуть, якимось радянськими принципами спілкування зі своїм народом.

Михайло Баскін підтверджує: українських чоловіків призовного віку в Ірландії зараз немало, їх кількість збільшується.

– Скоріш за все, вони мають таке ж право на соціальну допомогу, як і жінки, які ховали дітей від війни або люди, які виїхали з-під окупації. Хоча я розумію: самотні чоловіки призовного віку, які невідомо як опинилися тут, – ставлення імміграційних офіцерів до них прискіпливе. Офіцери розуміють, що швидше за все ці люди порушили закон. Це розуміють всюди. Вмикається людський фактор, – каже Михайло Баскін. – Немає юридичних законів, які їх могли б обмежувати, але, як нам відомо, вони потрапляють під моральний пресинг з боку ірландської влади. Офіційно вам ніхто ніколи цього не скаже. Однак це зрозуміло навіть по центрах, куди їх розселяють. Селять окремо, відносяться без поваги.

Більше – в інтерв’ю “Тернополян”.