"За шкалою Бофорта таку швидкість відносять до найвищих 12 балів та визначають як ураган. Якщо ж простіше, то вітер біля станції розігнався, немов швидкісний потяг Такий “сюрприз” дістався нічному черговому, механіку 29-ї УАЕ Віталію Камінському. Тож він розбудив колег, щоб міцніше прив'язати всі човни. Цей момент – на відео. У підсумку на “Вернадському” обійшлося без особливих руйнувань. Важливо відзначити, що сильні вітри дмуть в нашому районі постійно. Саме вони, а не міцні морози, найбільше дошкуляють полярникам, особливо коли ще й з опадами. Для порівняння: в Україні середня швидкість вітру понад 15 м/с протягом тривалого часу вважається стихійним явищем. Околиці "Вернадського" до таких вітрів звиклі, тому що тут вони бувають і до 10 днів на місяць. Попередній максимум швидкості вітру (40,1 м/с) на нашій станції фіксували двічі – 1991-го та 2015 року. Тоді ці значення припадали на серпень, а тепер в лідери вийшов вересень", - повідомили науковці.
До речі, саме вересень є найбільш вітряним за середньомісячною швидкістю – 16 м/с. Потім йдуть жовтень і травень, тобто перехідні сезони року.
За словами очільника відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Дениса Пішняка, протягом останнього десятиліття на “Вернадському” досить часто відзначали вітряні рекорди за окремі місяці.
“Тільки 2017 року був встановлений рекорд липня – 39 м/с, а 2016-го – рекорд вересня, 36 м/с, який нині був побитий. Так відбувається відповідно до тенденції зміни клімату: траєкторії циклонів зміщуються ближче до станції, а їхня інтенсивність, ймовірно, зростає”, – пояснив науковець.
Цікаво, що від початку для вимірювань на нашій станції використовували флюгер з мірною дошкою.
Невдовзі його замінили автоматичним анемометром-вертушкою, що забезпечило значно точніші виміри протягом десятиліть.
Останніми роками виміри вітру дублюються двома автоматичними комплексами з баричним та акустичним принципами перетворення, за відсутності рухомих частин у перетворювачах.
22 вересня обидва комплекси показали майже однакову нову рекордну швидкість.
