"Великий старий цвинтар села Долина (раніше – Янів) розміщений у західній його частині, тягнеться видовженою ділянкою уздовж дороги, котра веде сюди із села Підгайчики. Рухаючись із пологого пагорба до колишнього містечка, спершу зліва побачите новий, діючий сільський цвинтар, а справа, під розлогими липами старовинну шестигранну складену із каменю колону-обеліск з хрестом. А вже далі за нею, але знову ж – зліва від дороги, ще перед поворотом на Довге та Деренівку, починається велика (майже 2.5 га) ділянка старого цвинтаря. Кладовище великої площі, погано збережене, більшість із пам'ятників створені із місцевого жовто-червоного пісковика, окремі – металеві", -йдеться у дописі дослідників. 

Цвинтар мішаний, на надгробках є і українські, і польські імена (був у Янові, звичайно, і єврейський цвинтар, але він містився у протилежному кінці містечка і на сьогодні повністю знищений).

Пам'ятники виконані у простому, народному стилі, переважна їх більшість – це постамент з хрестом або фігурою святого.

"Цікавою є фігура святого з двома левами, імовірно це – св.Даниїл, та написом "Текля Стояновська (?)". А от хрест на могилі Миколая Серватовскі (помер у 1851) привертає увагу витонченим мереживом чавунного литва. Один із пам'ятників, сильно поруйнований, не з тесаного каменю, а мурований, нижній ярус чотирикутний, а верхній – круглий. Деякі фігури накриті металевими захисними дашками від опадів, котрі дещо утруднюють фотографування", - зауважують у групі. 

Виділяється один з найкраще збережених, обгороджений металевим парканчиком хрест. Каліграфічний напис з кам'яної плити на ньому (див. фото) вартує бути наведеним повністю (вільний переклад з польської):

 "Тут спочиває славної пам'яті Кароліна (з Бернардів) Вільчек, проживши 28 років, по важкій і довгій хворобі, перенеслася до вічності для 28 січня 1879 року. Поруч зі своєю любою мамою лежать двоє діток Мариня і Владислав. В тяжкому смутку і горем охоплені чоловік і двоє позосталих дітей. Просять про "Богородице Діво".

Звичайно, як і в сусідніх селах, багато є фігур Пресвятої Богородиці, та типових пласких хрестів-трилистників.

Станом на 2016 рік цвинтар був розчищеним, практично усі кущі і навіть частково великі дерева – зрізані.

Цвинтар відмежований від дороги металевою огорожею. І знову ж таки, домінантою його є двістілітня каплиця-усипальня родів Скарбків та Лосів.

Головний вхід, логічно, знаходиться зі сторони села, у найнижчій частині ділянки.