Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив торговий представник України Тарас Качка в ексклюзивному інтерв'ю POLITICO's Brucell Playbook.

Як пишуть європейські ЗМІ, заборони трьох центральноєвропейських країн покликані захистити своїх фермерів від різкого зростання експорту зерна із наддержави України, що настало після блокади Росією українських портів в Чорному морі. Правляча партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яка озлоблена збільшенням українського сільськогосподарського експорту.

«Важливо довести, що ці дії є юридично неправомірними. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд», — заявив Тарас Качка в неділю ввечері, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів та овочів.

Три країни повстали проти Європейської комісії, яка минулої п'ятниці вирішила дозволити продаж українського зерна через ЄС. Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що запровадять власні заборони на українське зерно після рішення Комісії зняти обмеження.

"На наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії", - заявив голова зовнішньоторговельного відомства України.

Він також підкреслив, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а викликала те, що він назвав «найбільшою системною проблемою» — чи можуть міжнародні торгові партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.

 «Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торгової політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі», — сказав Тарас Качка. - Системний підхід Будапешта та Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці, я думаю, буде проблемою для ЄС загалом, бо там немає єдності».

Київ планує подати до суду на країни Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. Мовляв, весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів та свого Союзу, адже це може впливати і на інші країни.

У той час, як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включаючи м'ясо.

"Ці довільні заборони просто смішні". Думаю, що Угорщина робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох із боку Будапешта», - пояснює голова торгового відомства.

Хоча додаткові заборони Угорщини мають переважно символічний характер, враховуючи, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, сказав Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, «ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів та овочів з Польщі».

Уряди у Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від різкого зростання постачання української продукції, що призвело до зниження цін, але Тарас Качка заперечив, що ці міркування помилкові: «Заборона Польщі не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни глобальні — те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці», пише видання POLITICO.

Представник ЄС повідомив Playbook, що Брюссель сподівається вирішити цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.

Відповідаючи на запитання щодо цієї потенційної угоди, Тарас Качка сказав, що Київ готовий «взяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не викликав цунамі в сусідніх країнах», та запровадить систему експортних ліцензій на зерно «в реальному часі» для обох країн. сповільнити» експорт у сусідні країни та дозволити Україні «швидко відреагувати» у разі виявлення сплеску.