День Матері Терези Калькуттської. Проголошений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року на честь Матері Терези (1910-1997), місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї з засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреата Нобелівської премії миру (1979) «за допомогу стражденному людству».
Події дня:
240 років тому (1774) у Філадельфії (США) відбувся Перший Континентальний конгрес – зібрання представників 13 північноамериканських колоній Англії, що фактично здійснювало функції законодавчої і виконавчої влади у 1774-1789 рр. до початку і в період Війни за незалежність.
115 років тому (1899) у Данії профспілками і підприємцями було укладено «Головну домовленість» («Вересневе примирення»), що поклало початок новим відносинам на ринку праці (скандинавській моделі соціального партнерства). Компроміс відіграв важливу роль у становленні демократичної моделі ринкової економіки у Скандинавії.
85 років тому (1929) преса повідомила про відкриття у Харкові перших «кіосків Наркомпоштелю» для надання безкоштовних і платних довідок (адреси громадян, номери телефонів приватних осіб та організацій, відомості про тариф поштово-телеграфних послуг, рух транспорту тощо).
75 років тому (1939) в містах і селищах УРСР пройшли «чапаєвські дні», приурочені до 20-річчя з дня загибелі Чапаєва. На підприємствах, в установах було проведено збори, бесіди про життя «легендарного червоного командира», у частинах Чапаєвської стрілецької дивізії організовано показові кінно-спортивні змагання.
Ювілеї дня:
185 років від дня народження Йозефа Вацлава Фріча (1829–1890), чеського політичного діяча, письменника. Автор ряду статей про Україну. Перекладав твори Тараса Шевченка.
135 років від дня народження Івана Андрійовича Киреєнка (1879–1971), українського вченого у галузі будівельних матеріалів і технології бетону, професора, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Автор праць з питань технології бетонних, кам’яних і штукатурних робіт в зимових умовах, раціональних методів підбору складу бетону, теорії застосування дрібних пісків у бетонах. Народився І.А. Киреєнко в селищі Бахмач (нині місто), що на Чернігівщині. Батько його був родом з обіднілої української старшини. Середню освіту Іван здобув у Чернігівській гімназії. Вчителі були вимогливими. Наприклад, викладач латинської мови любив повторювати учням: «П’ятірку я ставлю Богу, собі четвірку, а вам одиницю». Коли хлопцеві виповнилося 12 років, він уже почав давати уроки вступаючим до гімназії, і, отримуючи скромні прибутки, відмовився від матеріальної підтримки, яку йому надавала мати. Він любив займатись столярною справою, набір інструменту завжди зберігався в ящику його стола, навіть і тоді, коли він став відомим ученим. Потім був Київський політехнічний інститут, навчання у професорів Є.О. Патона, К.Г. Дементьєва, С.Л. Тимошенка. Вже студентом Киреєнко виявив неабиякі здібності до інженерної справи, тому йому запропонували тему для дипломного проекту, що була під силу зрілому інженеру. Він став одним із перших в Росії студентів-будівельників, що спеціалізувалися на вивченні нового будівельного матеріалу – залізобетону. Після закінчення інституту молодий інженер працював на будівництві шляхів та інженерних споруд у Київському округу шляхів. З 1913 року жив у Києві, майже 70 років викладав у столичних вишах, у 30-х роках очолював Київський інженерно-будівельний інститут у Києві.
85 років від дня народження Андріяна Григоровича Ніколаєва (1929–2004), льотчика-космонавта СРСР, генерал-майора авіації. З плеяди перших радянських льотчиків-космонавтів. Здійснив космічні польоти на кораблях «Восток-3» (серпень 1962) і «Союз-9» (червень 1970). Учасник першого в історії групового польоту двох пілотованих космічних кораблів «Восток-3» і «Восток-4».
85 років від дня народження Віктора Григоровича Бєляєва (1929–2008), українського літературознавця, критика.
Роковини смерті:
95 років з дня смерті Василя Івановича Чапаєва (1887–1919), російського військового, учасника Громадянської війни, комдива 25-ї дивізії, що відіграла значну роль у розгромі військ Колчака влітку 1919 року.
30 років з дня смерті Юрія Тимоновича Литвина (1934–1984), українського поета, журналіста, правозахисника. З 1978 року – член Української Гельсінської Спілки. У 1953-1955 роках відбував покарання на будівництві Куйбишевської ГЕС, потім були ув’язнення 1956 року (на 10 років), 1974, 1977, 1979 (уже тяжко хворого – на 10 років ув’язнення і 5 років заслання). Помер у Пермському таборі особливого режиму. У листопаді 1989 року (через п’ять років після смерті) прах Юрія Литвина, Василя Стуса і Олекси Тихого був перевезений до Києва і з почестями похований на Байковому кладовищі.
