У документі вказувалося, що українське командування вживає заходів до стратегічного порозуміння з Денікіним та з усіма силами, які активно борються проти більшовиків. Тим часом Головнокомандувач Збройних сил півдня Росії генерал Денікін відвідав Харків.

85 років тому (1929) РНК УСРР затвердив рішення асигнувати 2 млн. 150 тис. руб. (понад 1 млн. руб. з бюджету українського уряду та 1 млн. – з загальносоюзного) на розбудову нового Запоріжжя.

70 років тому (1944) уряд Фінляндії заявив про розрив відносин з нацистською Німеччиною і виході з війни проти СРСР.

70 років тому (1944) французьке місто Ліон було визволене від гітлерівців.

60 років тому (1954) у Сталіно (нині Донецьк) відбулось відкриття обласного краєзнавчого музею.

40 років тому (1974) в Болгарії вступив у дію перший енергоблок атомної електростанції «Козлодуй».

20 років тому (1994) у прямому ефірі УТ транслювалась передача «Сто хвилин з пресою», в якій на запитання журналістів відповідали кандидати на посаду Президента України - Леонід Кучма і Леонід Кравчук.

Ювілеї дня:

205 років від дня народження Юліуша Словацького (1809–1849), одного з найвидатніших польських поетів-романтиків. Родом з м. Кременця на Тернопільщині. Новатор в царині ідей та їх мистецького втілення як у створеному взірці романтичної драми («Кордіан», «Балладина»), так і в ліриці, поемах, поетичних повістях. З 1831 року – в еміграції у Франції. У 40-х роках працював над поемою-епопеєю «Король-Дух», але так і не встиг її завершити. Деякі твори поета присвячені українській тематиці («Українська дума», «Змій»). Поет неодноразово бував в Україні, зокрема, в Одесі, Тульчині, Умані.

190 років від дня народження Антона Брукнера (1824-1896), австрійського композитора, органіста-імпровізатора, педагога, одного з провідних композиторів-симфоністів та одного з найвизначніших майстрів поліфонії другої половини ХІХ ст. Композитором Антон Брукнер став пізно – у 40 років. До того його знали як чудового органіста і неперевершеного майстра органної імпровізації. Лише наприкінці 1884 року, коли угорський композитор Артур Нікіш (до речі учень Брукнера) з величезним успіхом виконав його Сьому симфонію, до 60-літнього Брукнера прийшла композиторська слава. Його шлях до вершин музичного олімпу не був легким – народився у сім’ї бідного сільського вчителя в австрійській глибинці, рано залишився без батька, самотужки здобував музичну освіту, багато і важко працював: учителем, органістом. У 32 роки отримав посаду органіста в соборі Лінца, почав їздити до Відня і Мюнхена, познайомився з Вагнером, Лістом, Берліозом. У 1868 році 44-річний Брукнер отримує звання придворного органіста і стає професором Віденської консерваторії. Через декілька років він вже читав лекції з гармонії і контрапункту у Віденському університеті (серед його учнів був і Густав Малер). Наприкінці життя довго і важко хворів на водянку. Після пенсії працював над Дев’ятою симфонією. Жив у квартирі у палаці Бельведер, наданій імператором Францем Йосифом, що був палким поціновувачем його мистецтва. Прах композитора поховано у церкві монастиря Святого Флоріана, під органом. Брукнер є автором 11 симфоній, струнного квінтету, трьох мес, хорів, п’єс для органу. Тривалий час найпопулярнішими були його Четверта і Сьома симфонії, але з часом, як у виконавців, так і в слухачів, виник інтерес до Дев’ятої, Восьмої та Третьої симфоній, близьких до «бетховоцентризму».

180 років від дня народження Франа Ер’явеця (1834–1887), словенського письменника, природодослідника. Автор побутових повістей з життя селян і міщан.

140 років від дня народження Олександра Васильовича Вишневського (1874–1948), російського хірурга, академіка АМН СРСР, засновника наукової школи. З 1947 року – директор Інституту хірургії АМН СРСР (у 1948 році інституту присвоєно його ім’я). Розробив оригінальні методи лікування запальних захворювань, гнійних процесів і ран новокаїновою блокадою та масляно-бальзамічною (мазь Вишневського) пов’язкою. Лауреат Державної премії СРСР (1942).

110 років від дня народження Крістіана Жака (1904–1994), французького кінорежисера. Працював із найвідомішими французькими кінооператорами, кінозірками Франції, Італії. Постановник таких відомих широкому глядацькому загалу фільмів як «Один із легіону», «Франциск І», «Фанфан-Тюльпан», «Фантастична симфонія», «Бабетта йде на війну», «Пармська обитель».

80 років від дня народження Віри Іванівни Дробот (1934), українського вченого в галузі харчових технологій, доктора технічних наук, професора кафедри технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів Національного університету харчових технологій, члена-кореспондента УААН. З 1972 року – в Українському університеті харчових технологій (з 1997 – декан). Автор понад 200 наукових праць, які стосуються технології виробництва хліба, макаронних виробів і харчоконцентратів. Має 21 авторське свідоцтво. Створила наукову школу.

80 років від дня народження Едуарда Хіля (1934-2012), радянського камерного і естрадного співака (баритон), народного артиста РРСФР.

65 років від дня народження Григорія Михайловича Суркіса (1949), українського підприємця, футбольного функціонера, політика. Президент Федерації футболу України (з 2000 р.), почесний президент футбольного клубу «Динамо» (Київ).

Роковини смерті:

305 років з дня смерті Жана Франсуа Реньяра (1655–1709), французького комедіографа. Автор комедії у віршах «Гравець», п’єс «Роззява», «Демокріт», маскарадної комедії «Любовні безумства», п’єси «Єдиний спадкоємець» та інших, автобіографічного роману «Провансалка». Вважається одним із найяскравіших послідовників Мольєра у Франції кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

25 років з дня смерті Жоржа Сіменона (1903–1989), французького письменника, всесвітньо відомого автора детективно-психологічних романів.

30 років з дня смерті Нодара Володимировича Думбадзе (1928-1984), грузинського письменника. Літературну творчість почав як поет і гуморист. Широке визнання Думбадзе принесли романи «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» і «Я бачу сонце».

День пам’яті Василя Семеновича Стуса (1938-1985), українського поета, перекладача і правозахисника. Загинув у ніч з 3 на 4 вересня, в карцері табору особливо суворого режиму ВС 389/36 у с. Кучино Чусовського району Пермської області, де відбував черговий 10-річний строк за правозахисну діяльність.