На зустрічі-презентації автор книги допоміг тернополянам не тільки розвіяти міфи про Галицькі добровольчі полки СС, але детальніше розповів історію заснування, діяльності, важливих боїв, цікавих фактів про полки та їх взаємини з нацистами й УПА.

— Доволі цікавим фактом є те, що Третій Рейху 1943 році дуже прискіпливо ставився до якостей особового складу військ СС. Тобто, кого завгодно в антирадянську армію нацисти не брали. Для того, щоб служити у гітлерівських військових формуваннях, українським чоловікам потрібно було відповідати певним критеріям. До військ СС нацисти приймали лише українців, які сягали не менше 1,75 метрів зросту та мали більш-менш арійську зовнішність. Тільки проблема Галичини полягала в тому, що на її території було дуже багато молодиків, які не дотягували до 1,75 метрів, хоча чудово підходили за расовими ознаками. В Галицькому краї налічувалося до 20 000 призовників, які мали зріст 1,60-1,65 метрів, — розповів Роман Пономаренко.

Військовий історик зазначив, що серед українських добровольців-коротунів кожен хлопець був здоровим, відважним молодиком, який хотів служити. Тож німецька влада для того, щоб використати на власну користь цей ресурс, почала формувати з молодих людей невисокого зросту Галицькі добровольчі полки СС. Для переміщення по лісах та боротьби з партизанами такі військові ідеально підходили.

За словами пана Романа, з багатьма іншими цікавинками про полки СС тернополяни можуть ознайомитися в авторській книзі.  Адже «Галицькі добровольчі полки СС» – перше в історіографії докладне дослідження галицьких добровольчих полків СС № 4-8. Родзинкою видання є те, що воно проілюстроване понад 140 фотографіями.