За словами пані Ірини, за час депутатства у Львівській облраді та Верховній Раді України, їй, окрім посадових обов’язків, також довелося повчити українських депутатів рідної мови.
— Коли мене обрали депутатом Львівської обласної ради, я зрозуміла наступну річ – мовлення моїх студентів на тлі того, як говорять депутати обласної ради – це мовлення серафимів і херувимів. В порівнянні з нашими депутатами, студентам із НУ «Львівська Політехніка» варто поставити за мову по 100 балів. Коли хтось із депутатів облради робив певну помилку у вимові, я зазвичай його виправляла. Якщо посадовець казав: «Підписано членами нашої України, то я брала мікрофон і питала, для чого «членами підписувати?» Або коли один із депутатів казав «археологами розкопано», то я зверталася до нього: «Чому копають археологами, якщо є лопати чи призначені для копання машини?», — поділилася Ірина Фаріон.
Свободівка розповіла, що після того, як вона почала виправляти мову колег, їй запропонували проводити «десятихвилинки» із культури мовлення перед кожної сесією Львівської обласної ради. Оскільки більшість депутатів проголосувало за проведення таких «хвилинок», Ірина Фаріон вперше в українській історії депутатства започаткувала десятихвилинки з культури мовлення на сесіях Львівської облради, на основі яких потім створила монографію.
— Перед початком сесії я роздруковувала для кожного депутата таблицю, в якій було написано його індивідуальні мовні помилки. Тоді депутат Валерій Коновалюк підійшов до мене і запропонував: «Можливо, вам варто видати книжку, яка буде базуватися на основі помилок депутатів». Я, звичайно, не хотіла «бабратися» в мовленні цих людей, проте задумалася. Адже хірурги якось копирсаються у наших кишківниках: чистять їх, зашивають. То чому я не можу, подібно до лікарів, копирсатися у манері говорити наших посадовців. Ось так і народилася нова книжка «Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей)». Ця монографія вийшла в Івано-Франківську в 2010 році, — зазначила пані Ірина, додавши. — Коли у 2012 році мене обрали депутатом Верховної Ради України і я почула, як говорять українські нардепи – зрозуміла, що мовлення депутатів Львівської облради – прекрасне.
Свободівка також зауважила, що монографію «Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей)» вона вирішила перевидати для того, щоб подати книжку в легкому студентському варіанті «читання на коліні за принципом правильно та неправильно».
