30 жовтня 1866 року – в с.Лучка на Тернопільщині народився український вчитель, фольклорист, етнограф Лука Гарматій. З 1905 р. почесний член етнографічної комісії Наукового Товариства Шевченка. В Криворівні познайомився і надалі підтримував стосунки з Михайлом Грушевським, Лесею Українкою, Гнатом Хоткевичем, Федором Вовком, іншими українськими діячами. Приятелював з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, допомагав їм знайомитися з місцевими звичаями, обрядами, зокрема, разом з Петром Шекериком-Дониківим збирати матеріали для написання роману «Тіні забутих предків». Вивчав весільні та інші обряди, записував з розповідей оповідання, перекази, повір'я тощо. Збирав художні, металеві й дерев'яні вироби. Найцінніші колекції Гарматія зберігає Український державний музей етнографії та художнього промислу. Зібрані предмети перебувають у музеях Санкт-Петербурга та Праги (Чехія)
30 жовтня 1882 року – в с.Романівка Теребовлянського району народився художник, маляр-монументаліст Михайло Бойчук. Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Представник Розстріляного відродження. Група митців, так званих «бойчукістів», що утворилася під його началом (Микола Касперович, Софія Бодуен-де-Куртене, Софія Налепинська), свідомо пішли на авторське самозречення, працюючи колективно. Під час Першої світової війни Бойчука разом з його молодшим братом Тимком заслали в Арзамас. А коли в Києві заходились організовувати Українську Академію мистецтв , з-поміж найчільніших митців тодішньої України на її професора обрали Михайла Бойчука. У листопаді 1926 - травні 1927 Бойчук мав творчу подорож до Німеччини, Франції, Італії. Поїздка за кордон стала однією з формальних підстав для їхнього арешту та звинувачення у «шпигунстві» й участі в «контрреволюційній організації». 13 липня 1937 в Києві разом з його талановитими учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром розстріляли.
30 жовтня 1942 року - тернопільське гестапо вивезло зі Скалата невідомо куди 2 тис. 800 євреїв (очевидно до «табору смерті» у Белжець), 70 з них по дорозі розстріляли..
30 жовтня 1944 року – померла українська письменниця, прозаїк, публіцист, педагог, уродженка с.Красносільці Збаразького району Євгенія Бохенська. Майже шість десятиліть навчала вона сільських дітей, здобувши заслужену славу однієї з найкращих учительок Галичини. Друкуватися почала з 1884 року в журналі «Зоря», де були опубліковані вірші «Літа мої молоденькі» і «Пусти мене, мамцю», створені за фольклорними мотивами. У наступні роки побачили світ вірш «Дівчина і рутка», психологічні етюди із життя селян «Запомога» і учнівської молоді «Зі споминів семінаристки» та інші. Євгенії Бохенській належать також переспіви з творів польських поетів Адама Асника «Сонце і сирота» та Теофіла Ленартовича «Люби землю рідненьку». Євгенія Бохенська залишила в спадок також записи пісенного фольклору, прислів’їв, приказок, загадок. На їх основі створено перші вірші письменниці, у яких проступала її громадянська позиція. На жаль, майже весь особистий архів письменниці пропав під час Другої світової війни. Останні роки Бохенська жила самітно, без сім’ї та близької родини в с. Голишеві Жидачівського району на Львівщині, де й померла 30 жовтня 1944 року.
30 жовтня 1945 року - відкриття регулярного автобусного сполучення Львів–Тернопіль.
30 жовтня 1968 року – в Канаді помер священик, катехит, громадсько-просвітній діяч, уродженець м.Борщів Маріан-Роман Цурковський.
30 жовтня 1987 року – в с.Рогачин Бережанського району народився український футболіст, нападник ФК «Тернопіль», майстер спорту міжнародного класу Василь Чорний.
30 жовтня 2014 року - студенти, викладачі, й адміністрація Тернопільського національного технічного університету відкрили пам'ятну дошку на аудиторії, яка тепер носить назву «Аудиторія імені Степана Стефурака». Цього ж дня в Архікатедральному соборі м. Тернополя була поминальна служба, а одногрупники відвідали у селі Топорівці на Івано-Франківщині могилу героя, який загинув в АТО.
30 жовтня 2016 року - Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет звершив закладку першого каменя під будівництво центрального храму Тернопільської єпархії.
